Коли дитина хворіє й майже не їсть
Коли дитина хворіє й майже не їсть — у мами в голові починається окремий серіал 🫣
От скажіть чесно.
Дитина другий день майже нічого не їсть — і десь усередині вже починається:
«Ну хоч щось же треба…»
І ти починаєш пропонувати все, що тільки приходить у голову.
Може бульйон?
Може сирник?
Може банан?
Може улюблене печиво?
Може хоч те, що зазвичай просить сама?
І я дуже добре розумію, звідки це.
Це турбота.
Ти бачиш дитину без сил, із температурою, без апетиту — і тобі просто хочеться хоч чимось допомогти.
Я теж пропоную
Просто зараз роблю це так:
«Що б ти зараз хотів зʼїсти?»
Якщо відповідь — нічого, значить нічого.
Через якийсь час можу запропонувати ще раз.
Але не вмовляю, не торгуюсь і не ходжу слідом із ложкою.
У нас останні кілька днів якраз були такими.
Їсти не хотілося.
Пити — так.
І тільки коли ліки почали діяти, температура спала й самопочуття стало кращим — потроху почав повертатися й апетит.
Не тарілка супу одразу.
Пара ложок.
Потім ще щось.
У такі дні я взагалі не сиджу й не рахую, скільки дитина «недоїла».
Мій головний фокус під час хвороби — щоб дитина достатньо пила, а не щоб будь-якою ціною зʼїла свій звичний обʼєм їжі.
А ще є мама на лікарняному
Але є ще друга сторона цього всього.
Мама теж у цей момент живе в режимі лікарняного 🤕
Ночами прокидається.
Міряє температуру.
Дає ліки.
Лежить поруч.
Слухає кожен вдих і видих.
А наші діти ще й не жадібні — вірусами діляться охоче 😂
Тому дуже часто наступний пункт сценарію:
злягла ще й мама.
І от у цей момент останнє, що мені хочеться, — стояти годину біля плити й готувати щось «ідеальне».
Тому так.
Я чудово згадую про магазинні пельмені 😅
Зварила.
Хтось погодився поїсти — прекрасно.
Не погодився — теж не робимо з цього трагедію.
Бо іноді найкраще, що можна зробити для всієї сімʼї, — не ускладнювати собі життя ще більше.
Звичний режим повернеться.
Апетит теж повернеться.
Звичні прийоми їжі теж нікуди не подінуться.
А зараз можна просто пережити ці кілька днів без медалі за ідеальне материнство.
Якщо у вас сьогодні дитина зʼїла три ложки, а ви самі вечеряли чимось максимально простим — ви точно не одні.
Іноді турбота виглядає не як красиво сформована тарілка.
Іноді вона виглядає як:
вода біля ліжка, ліки за графіком, обійми — і мама, яка просто поруч ❤️
Коли не чекати, а звʼязатися з лікарем
Якщо дитина погано пʼє, рідше пісяє, має сухість у роті, мало сліз, незвичну сонливість або млявість чи вас просто щось насторожує — тут уже не чекаємо, коли повернеться апетит, а звʼязуємось із лікарем.
Юлія Сахно, нутриціолог, мама двох хлопчиків. Авторка рецептів і порад, як подавати страви дітям.
